Візит фюрера у Полтаву

Дванадцятитомному виданні «История Второй мировой войны 1939 - 1945 гг.» (Москва, 1975 р.) є згадка про те, що на початку червня 1942 року Гітлер проводив у Полтаві нараду свого генералітетy.

Московські архіваріуси передали полтавським колегам «цілком таємну» сіру архівну папку з надписом «Власноручні показання начальника Особистої охорони группенфюрера СС і генерал-лейтенанта поліції Ганса Ротенхубера від 28 листопада 1945 р.», який був особистим охоронцем фюрера з 1933 року і до кінця 30 квітня 1945 року і, безумовно, знав багато подробиць про забаганки та манери Гітлера. Після того, як группенфюрер підписав свої «Власноручні показання...», начальник Головного управління радянської контррозвідки «СМЕРШ» сумновідомий генерал Абакумов особисто поклав ті папери на стіл Сталіну. І той, переповідають, їх уважно вивчав.

Інтерес полтавців до «показань» зводився до самого факту візиту фюрера у Полтаву. Ніякої, тим більше урочистої зустрічі, жителі Полтави Гітлеру не влаштовували. Хоч би тому, що той вояж здійснювався в умовах суворої секретності та додержання усіх охоронних заходів. Тепер ми знаємо, що тоді аеродром під Полтавою щільним кільцем оточили есесівці. Коли чотирьохмоторний «Кондор» відомої фірми «Фокке-Вульф» приземлився на льотному полі, його зустрічали лише високі армійські чини. Разом із фюрером із Ростенбергу, де і було «вовче ліво», тобто бункери командного пункту Гітлера, в Полтаву прилетіли високопоставлені начальники зі своїм почтом. «Автомобілі на великій швидкості, - повідомляє начальник охорони фюрера, - доставили високоповажних гостей фельдмаршала Бока в його штаб на вулиці Фрунзе в центрі Полтави...».

Згодом начальник управління кадрів 6-ої німецької армії полковник Вільгельм Адам напише: «...1-го червня 1942 року в штабі групи армій «Південь» у Полтаві відбулася розширена нарада командуючих. Гітлер прибув у супроводі генерал-фельдмаршала Кейтеля, начальника оперативного відділу генерал-лейтенанта Хозінгера, генерал-квартирмейстера Вагнера тa численних ад'ютантів...».

У той час у Полтаву прагнули потрапити й інші нацистські керівники, яких на тy нараду не запрошували. В їх числі був шеф німецькоі розвідки адмірал Канаріс, який інспектував у Полтаві своїх підлеглих у розвідшколі.

Весною радянські війська після зимового наступу перейшли до оборони. Становище на фронтах тимчасово стабілізувалося. Командування з обох сторін старанно готyвалося до літніх боїв. Це і зібрало у Полтаві таких високопоставлених гітлерівських військових чинів. Обговорювалися плани наступу на південному напрямку. Доповідав фельдмаршал фон Бок. Він висловив власні міркування відносно організації літнього удару. Гітлер схвалив наміри і розрахунки генералів. Він ще раз розтлумачив їм і без того відомі завдання літнього насryпу: нафта, сировина, продовольчі ресурси. Тоді ж фюрер, ніби між іншим, проголосив: «Якщо ми не одержимо в свої руки Майкоп і Грозний, я змушений буду покінчити з війною...».

Переконавшись, що до літнього наступу на Східному фронті усе підготовлено кращим чином, Гітлер того ж дня разом із почтом сів у літак, який взяв курс на північний захід. Теревені про те, привітно чи не дуже жителі Полтави приймали фюрера у свовму окупованому місті, не мають смислу. Візит був таємним. Окупаційна газета «Голос Полтавщини» у травні - червні 1942 року з номера у номер друкувала повідомлення верховного командування німецької арміїі з «головної квартири» фюрера. Але в газеті немає і згадки про важливу нараду у Полтаві з участю самого Гітлера.

У номері за 7 червня, наприклад, газета вмістила портрети, як було написано, «друзів у політичному й особистому житті» Гітлера і його італійського поплічника по кривавих акціях Мусоліні. Через тиждень полтавська газета повідомила, що 4 червня фюрер гостював на іменинах у маршала Фінляндії Маннергейма. Саме туди він і полетів з Полтави.

Із «Власноручних показань...» Ганса Роттенхубера знаємо, що «...охорона Гітлера здійснювалася командою СС, яка його супроводжувала і була укомплектована добірними есесівцями з числа найбільш відданих членів Націонал-соціалістичної партії, які служили у спеціальному підрозділі «Лейбштандар Адольф Гітлер». То були професійні охоронці і головорізи воднораз.

Начальник особистої охорони Гітлера повідомляв, що для поїздок його шеф користувався тільки автомобілем «Мерседес-Бенц» із двигyном потyжністю 150 кінських сил. Або всюдиходом марки «Штеер». Автомашини Гітлера були броньованими, з куленепробивним склом. Час від часу охоронники влаштовували перевірку надійності захисних засобів. Автомобільна броня витримувала обстріл з автоматичної зброї, не залишала навіть слідів від вибуху ручних фанат. Крім того, автомашини фюрера були обладнані потyжними прожекторними фарами і в нічний час могли засліплювати всіх, хто їхав назустріч. Це виключало можливість прицільно стріляти. Дві автомашини супроводу мали освітлене табло: «Поліція. Обгін заборонено».

У салонах автомашин були майстерно замасковані і в будь-яку мить доступні ніші для пістолетів і автоматів. Кожна з автомашин охорони мала по два кулемети і по 1200 патронів до них. При поїздках у район бойових дій автомобілі укомплектовувалися «панцерфаустами».

Начальник охорони стверджує, що Гітлер рідко їздив із швидкістю більше 90 км за годину. Про поїздку фюрера особам, які мали його супроводжувати, повідомлялося за годину. Мета поїздки була відома лише самому Гітлеру. Начальник охорони повідомляє і такі деталі: жінок у салон свого автомобіля Гітлер принципово не брав. Проте вони завжди були у складі його почтy. Він любив красивих жінок, і вони часто відповідали йому взаємністю. Одні з них додавали йому енергії для насильства, інші підвищували імідж, або просто «створювали ласку» для очей і рук. 

Начальник охорони повідомляв, що в повітря Гітлер піднімався виключно на особистому «Кондорі». В екіпаж підбиралися досвідчені пілоти, які раніше служили у«Люфтганзі». Швидкість польоту в середньому була 340 кілометрів за годину. Висота польоту трималася в секреті, але ніколи не перевищувала 4500 метрів. Гітлер погано переносив виcoтy. У польоті кожний пасажир мав кисневий прилад. у «Кондорі» Гітлера було змонтовано спеціальний пристрій, щоб на випадок небезпеки фюрер міг натиснути кнопку люка і разом із кріслом, до якого він завжди був прив'язаний, залишити літак і продовжити політ до землі з допомогою автоматично розкритого парашута. При польотаху прифронтову зону літак Гітлера супроводжували 6 - 10 винищувачів.

Начальник охорони повідомляв і те, що супроводжував Гітлера у польотах у 1941 - 1942 рр. у Брест і Умань, в район Риги і Мінська, у Мелітополь, до фельдмаршала Клюге. У 1943 році фюрер побував у 3апоріжжі у фельдмаршала Манштейна і повторно відвідав фельдмаршала Клюге. Після того, не рахуючи поїздки на Одер у березні 1945 року, на Східний фронт Гітлер не навідувався. Фронт сам наближався до кордонів рейху.

Але чому в те спекотне літо 1942 року для такої важливої наради була обрана саме Полтава? Військові історики стверджують, що ймовірно, після поразки під Москвою німецьке командування втратило можливості наступати одночасно на усіх стратегічних напрямках. Тому головна операція літньої кампанії 1942 року планувалася на південній ділянці фронтy. Там зосереджувалися великі сили німецьких військ. Головною ударною силою була група армій «Південь» із штабом у Полтаві.

З архівних документів тепер відомо, що після окупації Полтавщини німецьке командування перетворило Полтаву, Кременчук, Миргород, Лубни та інші міста в опорні пункти південної групи своїх військ. Зокрема у Полтаві до літа 1942 року розташувалися штаби групи армій «Південь» та 6-ої армії Паулюса. У Полтаву з Берліна перебралися спеціальна група «Цеппелін», каральні загони дивізі'і СС «Мертва голова». У Полтаві діяв спеціальний орган німецької розвідки «Оріон». Всі ці формування забезпечували розвідувальною інформаціею готові до наступу війська. Після перегляду зібраних у архівній папці документів, які так чи інакше стосуються таємного візиту фюрера у Полтаву, хоч не хоч, а напрошується думка, що приїжджав він сюди не випадково.

Ніколаенко Леонард. Візит фюрера у Полтаву був таємним // Прапор перемоги № 45, 04.11.2016, с.3.

Лідер нацистських загарбників Адольф Гітлер три рази відвідував Полтаву. Він проводив тут стратегічно-важливі наради, рішення яких впливало на сам перебіг військових подій на фронтах. Чому саме Полтава і які рішення німецький фюрер тут прийняв – читайте далі.

Фюрер на командуючому пункті групи армій “Південь” в Полтаві. 1 червня 1942 р.

Загалом, для гітлерівців Полтава була безпечним містом. Генерал-фельдмаршал Вермахту Герд фон Рундштедт у своїх спогадах згадував, що він вільно ходив міськими вулицями Полтави без зброї, в супроводі лише одного ад’ютанта. А за весь період окупації в місті не відзначено жодних ексцесів, пов’язаних з нападами на німецьких офіцерів.

У Полтаві до середини 1942 р. розміщувалися штаби групи армій «Південь» і 6-ї польової армії Вермахту. Тут також дислокувались численні Абвер- і Зондеркоманди, завданням яких було вести розвідувально-диверсійну діяльність. Вони вербували агентів з місцевого населення, виявляли і знищували партизанів та підпільників, відбирали серед полтавців висококваліфікованих спеціалістів для потреб Третього Рейху.

Згодом Полтава перетворилася на справжнє місто шпигунських пристрастей. Тут було відкрито аж шість таємних шкіл з підготовки шпигунів, диверсантів, розвідників та чиновників для роботи у міській адміністрації. Одна з таких шкіл отримала назву «Оріон». Вона мала кілька відділень, розміщених з метою конспірації в різних районах міста. У школі готувалися розвідники («ходоки»), радисти і диверсанти. З метою повної конспірації та більш ефективного навчання аґентів готували невеликими групами. Курс навчання, в залежності від рівня складності, тривав від  двох тижнів до трьох місяців.

Таким чином військовополонених, кримінальних злочинців, дітей-сиріт та безробітних полтавців перетворювали на гітлерівських «Джеймс Бондів». Навіть шеф абверу, адмірал Канаріс приїздив особисто, щоби подивитися, як навчають полтавських спецагентів і подейкують сам прочитав кілька лекцій цим «курсантам».

https://tribuna.pl.ua

Про перебування Гітлера у Полтаві Віктор Ревегук пише так: «У числі інших верховодів Третього рейху в Полтаві побував і Гітлер. Перший його візит відбувся 3 грудня 1941 року, а другий (і останній) — 1 червня 1942 року. Цього разу Гітлер провів нараду з вищим командним складом вермахту, на якій були присутні Кейтель, Йодль, фон Бок, фон Клейст, Паулюс та ін. Обговорювалися плани літнього наступу німецьких військ на сталінградському і північнокавказькому напрямах. Після наради Гітлер відвідав Хрестовоздвиженський жіночий монастир, який щойно відкрився. Як згадують старожили, під час поїздки містом на вулиці Гоголя Гітлер вийшов з автомобіля і пригостив дітей цукерками».

Людмила Бабенко, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, також підтверджує факт перебування Гітлера в Полтаві:

— За історичними документами та свідченнями очевидців, фюрер побував у нашому місті двічі. Першого червня 42-гого року Гітлер зустрічався з генералом-фельдмаршалом фон Боком у педуніверситеті, який був на той час штаб-квартирою фон Бока, після розгрому його військами радянських військ під Харковом.

На відео, де Гітлер виходить зі старого корпусу тодішнього педінституту і теперішнього ПНПУ імені В. Г. Короленка добре видно стіну зліва від дверей. Якщо пригледітися і порівняти сучасне фото і зображення з відео — видно, що деякі «дірки» у ній існували вже тоді, у 1942 році. А стіни-то все пам’ятають...

http://poltava.to