Зарембо Володимир Миколайович

Народився 24 травня 1923 року у місті Житомир у сім'ї службовця. Закінчив сім класів неповної школи №20. 1938 року переїхав до Миргорода. Навчався у середній школі №1 і одночасно відвідував радіо гурток міського радіокомітету, а згодом керував радіогуртком у міському клубі піонерів.

У жовтні 1941 року був призваний до лав Червоної Армії. У вересні 1942 року закінчив курси молодших командирів. Воював на Брянському і Центральному фронтах, брав участь у Курській битві, визволяв Чернігів, форсував річки Десну, Дніпро, Прип'ять. Був двічі поранений.

Бойове хрещення рядовий комсомолець Зарембо дістав у грудні 1941 року під Тулою, а у вересні 1942 року, закінчивши курси молодших командирів, був призначений командиром стрілецького взводу. У січні 1943 року молодий командир був поранений. Після лікування став командиром 8-ї стрілецької роти 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії. Особливу мужність і командирські здібності виявив В.М.Зарембо у боях за Дніпро і Прип'ять.

При форсуванні Дніпра в районі села Чикаловичі його рота подолала водний рубіж і, незважаючи на бомбові удари авіації, артилерійський та мінометний обстріл, швидко просунулася вперед. Під час контратаки гітлерівців на правому березі Дніпра підрозділ В.М.Заремби здійснив сміливий маневр і завдав ворогові удар із флангу. Було знищено дві вантажних машини, 15 гітлерівців, а одну легкову автомашину захоплено.

Його рота одна з перших переправилася через Прип'ять. І на цей раз старший лейтенант В.М.Зарембо продемонстрував високу командирську майстерність, витримку, особисту хоробрість. Швидко зайнявши оборону, воїни відбили кілька контратак противника і створили іншим підрозділам сприятливі умови для форсування річки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР, від 16 жовтня 1943 року, Володимиру Миколайовичу Зарембо було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Командуючий 13-ю армією Герой Радянського Союзу генерал-лейтенант Пухов гаряче поздоровив бойового командира і побажав йому успіхів у боротьбі проти гітлерівських загарбників. А на ім'я сім'ї Героя надійшов лист Військової Ради і Політвідділу 13-ї армії, в якому говорилося, що «в боях за Дніпро В.М.Зарембо проявив безстрашність і героїзм, військову ініціативу і бойову майстерність, властиві синам великого радянського народу».

Незабаром він був призначений заступником командира стрілецького батальйону і начальника розвідки полку. У квітні 1944 року Володимира Миколайовича направили до Червонопрапорної орденів Леніна і Суворова Військової академії імені М.В.Фрунзе. Після її закінчення Герой продовжував службу у Радянській Армії.

1967 року В.М.Зарембо вийшов у запас. Проживав у місті Ужгород і працював в університеті. 

Вихованці Першої школи