22:29 Буда Сергій Олексійович - історик, перекладач, журналіст з Миргорода | |
Буда Сергій Олексійович (4 (16) жовтня 1869, Миргород — 1942, Київ) Український історик, перекладач і журналіст. Життєпис Народився у Миргороді. У 1881–1890 роках навчався в гімназіях у Лубнах, Глухові та Полтаві. У 1896–1898 роках навчався у Юр'євському ветеринарному інституті (нині Тарту, Естонія). У 1899–1914 працював у редакціях низки київських часописів, виступав у газеті «Киевские отклики», «Киевское слово», «Рада», журналі «Літературно - науковий вістник», «Українська хата», «Украинская жизнь» та ін. У 1914–1915 роках служив у Київському губернському земстві. У 1916–1918 роках працював у Комітеті Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст — цивільної організації з облаштування відвойованих міст, був помічником головного бухгалтера. Редактор кооперативного видавництва «Книгоспілка». Від 1919 — співробітник Постійної комісії для складання Словника живої української мови при ВУАН, від 1921 — старший науковий співробітник Комісії для дослідів над історією громадських течій в Україні при ВУАН, Музею антропології та етнографії ім. Ф. Вовка. 1930 звільнений з ВУАН комісією з чистки академічного апарату. Від 1926 працював також як архівіст у Київському центральному архіві давніх актів. 1930–1941 співпрацював у Київських видавництвах. Творчість Автор низки публіцистичних та критичних статей, зокрема про історію пам'ятника Тарасові Шевченку в Києві, історію українського театру, української преси та цензурних утисків українського духовного слова. Переклав українською мовою з російської, французької і німецької: · Віппер Р. Нова історія. — Київ, 1923; · Короленко В. Серед лихих людей. — Київ, 1923; · Кудрявський Д. Як у старовину жили люди. — Харків, 1924; · Радек К. Закордонна політика радянської Росії. — Харків, 1924; · Дюма А. Королева Марго. — Київ, 1937; · окремі твори Миколи Лєскова, П'єра-Жана Беранже, Ромена Роллана, Анатоля Франса. Зібрав архівні матеріали для історії української книжки у Києві до середини 1870-х років. Написав статтю про петрашівців та кирило-мефодіївців для зборів Комісії для дослідів над громадськими течіями в Україні в пам'ять 75-х роковин Кирило-Мефодіївського братства. Опрацьовував для тлумачного словника лексику творів Тараса Шевченка (частково «Кобзар»), Павла Білецького-Носенка, Анатолія Свидницького, Василя Стефаника, фольклорних матеріалів із «Записок Наукового товариства імені Шевченка». Переклав російською мовою кілька оповідань Івана Франка, що вийшли окремим виданням 1906 року в Санкт-Петербурзі.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |