Свідчення про Голодомор у Миргороді

Розповідає Федір Федорович Федоренко

Ветеран війни і праці, Миргород

.. .Мама лежала долі на рядні, ходить уже не могла. Вона ска­зала мені: «Синочку Федю, я незабаром помру, ти старшенький, бери своїх братиків ... йди з ними на ринок, десь якусь знайдете крихітку».

Одного разу, коли ми поверталися додому, нас зустріла якась тітка і говорить: «Ідіть отак прямо по цій же вулиці, недалеко стоїть великий цегляний будинок (раніше у ньому була пе­карня), там дають дітям раз в день їсти». Ми пішли. Біля бу­динку було багато дітей і довга черга. В черзі я загубив Петю і Ваню.

На другий чи третій день вони прийшли додому. Останній раз ми бачилися біля вмираючої мами. Вони пішли до притулку чи кудись... мама померла і я залишився сам... сиротою на все життя».

Ф.Федоренко. Прапор перемоги. 28.04.1990. № 67

Як підтверджує дочка, Федора Федоровича, Ольга Федорівна батько згодився, що його брати – Федоренко Петро Федорович 1926 р.н. і Федоренко Іван Федорович 1928р.н. померли в притулку по вулиці Єрківській 23 (тепер31)

http://ruhmirgorod.ucoz.com/index/ulizko_marija_vasilivna_s_dekabristi/0-70